З історії Крамарської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

         У 1938 році в селі Крамарка   створена школа. Приміщення школи було побудоване з будівельних матеріалів, що дісталися внаслідок руйнування , Мар’ївського жіночого провославного монастиря.

        Та недовго судилося навчати дітей. Школу було зруйновано в роки Великої Вітчизняної війни в період окупації села німецько-фашистськими військами.

        У повоєнні роки з 1944 року було відновлено роботу  початкової школи, а потім  як загальноосвітньої школи з семирічним навчанням. За партами були діти з великою різницею віку. Бо війна відібрала можливість багатьох дітей своєчасно отримати освіту. Було чимало проблем з навчальними посібниками, приладдями. Та учні мали головне – бажання навчатися, а вчителі давати знання. Заняття проводилися в розрізнених пристосованих для навчання приміщеннях по вулиці Степовій та  по вулиці Центральній. Започатковані традиції школи і нині живі і продовжуються в навчальному закладі. У 1960 році школу було реорганізовано з Крамарської неповної середньої школи в Крамарську восьмирічну школу. Того ж року розпочалось будівництво нового приміщення школи, нині є навчальним корпусом школи № 1, учні продовжували навчатися в приміщенні 1898 року побудови. Завдяки клопотанням місцевої влади та з допомогою колгоспу будівництво завершили, і в 1962 році прийняв учнів новий навчальний корпус на п’ять класних кімнат та з кабінетом директора.

        Тоді ж почалась відбудова зруйнованого в роки війни приміщення школи. 1963 року було відбудовано 2/3 колишнього довоєнного приміщення. Діти ще отримали чотири класних кімнати, вчителі – простору учительську кімнату.

        Школа надавала освітні послуги в мережах свого мікрорайону (с. Крамарка, с. Зернове, с. Дудківка, с. Сужено-Варварівка, з кінця 70-тих років XXст.  не існуюче степове село ).

        За час існування навчального закладу в селі, а з 1990 року неповної середньої загальноосвітньої школи з 9-річниим терміном навчання, школа була і є освітнім центром села. Тісно співпрацювала з дитячими садками сіл Крамарки та Дудківки (нажаль з середини 90-х років ХХ ст. вони не працюють через проведення аграрної реформи села); з початковою школою села Дудківки, що була заснована в 60-х роках і закрита в 1978 році, а з 1988 року за ініціативою директора Крамарської восьмирічної школи Шаповал У.С. відновила свою роботу.

        Впродовж усього періоду існування школи, школу закінчили 382 учні, з них здобули загальну середню освіту – 103 чол.; середню спеціальну – 293 чол.; вищу освіту – 141чол.; педагогічну освіту – 16 чол., з них 2  працює  в рідній школі, 2 – в школах та освітніх закладах Магдалинівського району.

        Школу закінчили такі випускники: Ярошенко І.В. – Герой Соціалістичної праці; Спорник К.Г. – Герой Соціалістичної праці; Сергієнко І. П., нагороджений орденом Леніна за трудові заслуги; Олексієнко М.І. – директор радгоспу «Магдалинівський»; Удовик В.О. – суддя  господарського суду  одного з районів обласного центру,   ; Новиков В.А. – працівник адміністрації Президента України; Холодна В.М.– начальник відділу праці Магдалинівської районної державної адміністрації,Сириця А.Ф.- директор Дніпропетровського відділення фірми «Сади України». Навчалась в школі Сергієнко Яна – переможець Всеукраїнського конкурсу «Естрадна прем’єр ліга» 2004 року.

        Вагомий внесок в розбудову освіти села, примноження шкільних традицій вклали керівники школи директори: Заєць І.О.-1951-1958 рр.- вчитель початкових класів, Мартиненко П.О.-1958-1959 рр.- вчитель російської мови та літератури, Жмур А.П.- 1959-1962 рр.- вчитель хімії і потім директор Новопетрівської СШ, а пізніше, викладач Дніпропетровського державного хіміко-технологічного інституту, Чалий Й.С.- 1962-1967 рр.- філолог, Агєєв В.С.- 1967-1975 рр.- вчитель фізики, Біленко С.К.-1975-1985 рр.- філолог, вчитель української мови та літератури, Відмінник народної освіти, Шаповал У.С. – з 1985 року по дійсний час – історик, викладач історії та суспільствознавства, спеціаліст вищої категорії, «учитель-методист».

        Гарькава Т.О. – 1990 – 2005 рр. – заступник директора школи з навчально-виховної роботи, вчитель географії та біології, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель».

        Школа гордиться своїми напрацюваннями. Традиційно, починаючи з середини 70-х рр. XX ст. велику увагу приділяли громадянському, естетичному, трудовому та екологічному вихованню учнів, школа проводила різноманітної форми натуралістичну та дослідницьку роботу.

         У 80-і рр. XX ст. учні школи Лебіч С.М. , Лисенко О.А. стали призерами Української республіканської виставки досягнень народного господарства за дослідницьку роботу з вирощування сільськогосподарських культур.

        Роботи учнів Дарагана О.Г., Сириці А.Ф. відзначені інститутом кукурудзи, робота юннатів щодо розвитку кролівництва Гончара В.І., Лисенко О.А. відзначена на республіканському рівні в 80-х роках XX ст.

        Наприкінці 80-х років школа під керівництвом вчителів та Олексієнко Людмили Михайлівни, спеціаліста місцевого господарства «Гігант», працювала за методом  бригадного підряду щодо вирощування за астраханською техногологією помідорів. Систематично організовувалась робота учнівської виробничої бригади.

        Школа постійно залучала до виховної роботи з учнями громадськість, кращих молодих спеціалістів колгоспу, підприємств. Так в середині 70-х років виробничим вожатим піонерської дружини працював Стеценко Микола Петрович. Молодий, енергійний спеціаліст Магдалинівської районної сільгосптехніки був частим гостем в школі. Діти любили співпрацювати з ним. Його цікаві справи пам’ятає школа, село.  Нині Микола Петрович очолює Царичанську районну державну адміністрацію і тепер вже як мудрий керівник всього району допомагає школам.